Sexism has always been relevant. But many women don’t realise just how relevant it is. Reinforced by the patriarchy, internalised sexism fueled by misogyny is all the more common. It occurs when women adopt learned sexist behaviours and said behaviours become the norm. This “internalised powerlessness” is linked to a psychological phenomenon called “learned helplessness”: After repeated exposure to negative events, people experience passive submission even in cases when a solution is possible. This behaviour is linked to the invalidation and discredit women have faced within the patriarchal system for centuries.
In other words, small sexist behaviours and acts have over time been adopted by women and become the norm for how society treats them.
This internalised misogyny is deeply rooted into society, going all the way back to the beginning of modern time, and then some. Numerous religious texts carry with them sexist beliefs or ideologies. One example is the bible and the story of Adam and Eve in which the story blames Eve for eternal human suffering all because of her lack of willpower and mental strength. Along with this, Adam and Eve (man and woman) were not created together. Eve was carved from one of Adams ribs. In other words, the story in which Christianity, the most practiced religion, has its base, women are not equal to man but simply a part of him. This story, alongside the lack of female figures in the entire religion, has become an excuse for sexist acts and misogynistic beliefs withing Christian societies. Other religions, such as Islam, have more obvious ways of oppressing women. After interviewing a classmate, I got to learn how often the hijab is used to oppress young women in Turkey.
"My friend was forced to wear a hijab by her father. In Islam the hijab is supposed to free women from being thought of as sexual object of desire or from being valued from their looks. But no man is forced to wear one.” Pihla (17yrs).
Feminism has over the last few decades taken tremendous steps in the right direction. But misogyny lives on in the small things women are forced to experience every day. One example is how the modern woman is treated by her elders. Because of the prior extreme and more open sexist behaviours women were exposed to, seniors tend to exhibit sexist behaviours to their own daughters/granddaughters. They criticize and stigmatize modern women who strive for equality simply because that is what they were taught. This taught behaviour can stay in families and affect women for decades. “My aunts would tell me my skirts were too short and criticise my more modern sense style. They said that I should wear more appropriate clothes to work.” - Mia (79yrs).
The most common form of modern misogyny is found in the workplace. It is a well-known fact that women tend to earn less than men, but despite this knowledge there is very little being done about the problem. Sweden is known as one of the worlds most gender equal countries, but still Swedish women earn roughly only 90 percent of what men make. The gender pay gap in Sweden is influenced by several factors, one being occupational segregation, where men and women tend to work in different industries and roles. This is most likely the cause of social norms in which woman take on “pink collar jobs” such as nursing, teaching and administrative roles while men traditionally have “blue collar jobs” such as construction, manufacturing and maintenance. Although an additional issue is discrimination and unequal pay for equal work which is outright sexism in the workplace. After interviewing a friend I got to hear how sexism has affected a person close to her first hand. "When my mother was at a work dinner with people of equal education and status, she was complemented by her colleagues for being the only woman there. They even asked her how she was there. Indicating their surprise that a woman was where they were.” -Anonymous (17yrs).
Alongside these more obvious sexist acts, groups with misogynous ideologies have started to form online. The so called “manosphere”. The manosphere is a collection of many different online communities that promote misogyny, anti-feminism and unhealthy views on masculinity. But the key characteristics and core beliefs are the same: Misandry (the belief that feminism promotes hatred of men), Victimhood (a narrative that men are victims of social changes driven by women’s rights movements) and the Red Pill philosophy (A metaphor from The Matrix, representing the awakening to perceived truths about gender dynamics). The manosphere has a significant influence, practically among young men. It has been linked to real world violence against women such as abuse or rape and online violence where the community promotes harassment against women and feminists. The most prominent figures who are associated with the manosphere include Andrew Tate, Myron Gaines, Rollo Tomassi and Jordan Peterson.
Along with the misogynous ideologies spread by the manosphere, it comes with its own unique terminology. A terminology that has continued to spread all over the internet. These words include Foid/Femoid (a term indicating that women are not just less than men, but less than human), Hyperagency (the idea that women possess excessive social or sexual power in society and over men), Incel (a person who believes that men are entitled to sex and that women purposefully deprive them of it), AWALT (abbreviation: All women are like that, used to stereotype women), Hamster (a derogatory metaphor describing women as irrational), Bop (abbreviation: Been over passed, used to shame a woman as promiscuous). Because of how much and how lightly these words are passed around on social media many people don’t realise the misogyny they carry. The fact that words with such sexist roots are allowed to be tossed around so lightly is proof of how incorporated misogyny is in today’s society.
In summary our society has its base and founding ideas in misogyny. Women are affected by this every day weather its at work, at home or online, it never stops. It is so integrated into our lives that women dont even realise that its there. Male victimisation and the misunderstanding that feminism is a way to oppress men is constantly causing bumps in the road towards gender equality. Women cannot fight the patriarchy alone. The best way to reach the goal of global gender equality is education, demonstration and not falling victim to misogyny in daily life. Dont let men look down on you for being a woman, dont let society treat you like you are less and realise that its the little things in daily life that matter the most.
|
|
|
I en ny rapport varnar Världshälsoorganisationen (WHO) för den snabbt växande marknaden för vitt snus. WHO uppmanar länder att införa strikta regler för nikotinpåsar och pekar på att vissa länder har valt att förbjuda produkterna. Fastän vi i Sverige har en 18-årsgräns så har det vita snuset exploderat bland tonåringar. I Sverige finns stora producenter av det vita snuset.
Hälsoriskerna med vitt snus
Skolsköterska Linda Skoglund svarar på våra frågor om riskerna med det vita snuset:
Hur påverkar vitt snus hjärtat och blodtrycket?
- Det vita snuset gör så att blodtrycket och pulsen stiger. Nikotin drar även ihop kärlen. På lång sikt kan det bidra till hälsoproblem som hjärtinfarkt och stroke.
Hur stor är risken att bli beroende av nikotinet som finns i det vita snuset?
- Det vita snuset har en hög mängd nikotin som är lätt att bli beroende av. Vissa vita doser har en dubbel mängd nikotin som andra doser. Vitt snus har ibland ett väldigt högt pH-värde jämfört med brunt snus. När man blir beroende ökar risken för att försämra din hälsa. Det vita snuset med de lockande doserna ökar risken att människorna köper det vita snuset.
Vad händer med tandköttet där man placerar snuset?
- Det tunnar ut slemhinnan och det kan ge inflammationer och sår. Det kan sluta med blottat tandkött.
Finns det några långsiktiga hälsorisker med att använda vitt snus?
- Det finns en oro kring att det kan bidra till hjärt- och kärlsjukdomar. Efter en längre tid så kan det vita snuset påverka minnet och koncentrationen.
Vad bör jag vara uppmärksam på? Vad finns det för tecken på att kroppen eller munnen påverkas negativt?
- Du kan märka av sår, inflammationer och hjärtklappning. Snusning under en lång tid kan leda till blottad tandkött. Vitt snus kan även leda till sämre sömn för att det är uppiggande.
Är det något annat du tycker folk bör veta om vitt snus?
- Bolagen marknadsför doserna för att det ska se snyggt och gulligt ut. En dosa kostar 41-44 kr. Fyra doser per vecka i ett helt år kostar cirka 8700. En dosa per dag i en vecka ett helt år kostar 15300 kr.
Vad säger då lokalpolitikerna i Karlstad om det vita snuset?
Kommunalråd, Alexander Torin (M) svarar på frågor om vitt snus:
Snusar du? I så fall vad?
- Ja, jag snusar tobaksnus.
Har du koll på hälsoriskerna med vitt snus?
- Ja, jag har någorlunda koll på hälsoriskerna men är inte superinsatt i det.
Tycker du att vitt snus borde förbjudas inom Sverige?
- Nej det tycker jag inte, jag tycker att EU inte ska ha makt över det vita snuset.
Om det inte förbjuds hur ska man göra för att minska försäljningen av det vita snuset?
- Jag tycker att vi bara ska ha åldersgränser och strikta regler om det vita snuset. Jag tycker att vi ska behålla de regler vi har, med åldersgräns och kontroller.
Ordförande i stadsbyggnadsnämnden, Anders Tallgren (S) svarar på frågorna om vitt snus:
Snusar du? I så fall vad?
- Nej.
Har du koll på hälsoriskerna med vitt snus?
- Ja, jag har väl hyfsat koll på hälsoriskerna, har varit med i IF Göta och jobbat där men även tävlat i friidrott. Jag har väl koll på det bruna snuset men inte lika insatt i det vita snuset.
Tycker du att det vita snuset borde förbjudas inom Sverige?
– Det kan vara svårt att införa, men att reglera på olika sätt är rimligt, som vi gör med alkohol och tobaksprodukter.
Eftersom du inte tycker att det vita snuset ska förbjudas, finns det något annat som du tycker ska göras, som att höja skatten eller höja priset?
- Jag tycker att det ska vara åldersreglerat, men även införa ordentliga kontroller när man köper vitt snus.
Trots att de har vetskap om hälsoriskerna så är de tillfrågade kommunpolitikerna emot ett förbud. De tycker dock att reglerna behöver skärpas med ordentliga ålderskontroller vid köp av snus så att minderåriga inte får tillgång till tobaks- och nikotinprodukter.
Kommentar från redaktionen: Flera av de hälsorisker som skolsköterskan beskriver är kopplade till nikotinet i produkten. Forskningen om vitt snus specifikt är fortfarande mer begränsad eftersom produkten är relativt ny.
|
Я навчаюся в 10-А класі. У понеділок і вівторок ми вчимося онлайн, в інші дні - офлайн. Але ще кілька років тому все було зовсім інакше.
До війни наша школа була цілим маленьким світом. Багато учнів ще пам’ятають простору територію Комунального закладу вищої освіти «Хортицька національна навчально-реабілітаційна академія» Запорізької обласної ради, частиною якої є наш ліцей. Пам’ятаємо зелену алею, альтанки, спортивний майданчик, футбольне поле, бігову доріжку. У школі були дискотеки щочетверга, концерти, виступи, гуртки. Хтось співав, хтось танцював, хтось готувався до конкурсів. Можна було навіть залишатися на ночівлю. Для нас це було не просто місце навчання. Це було місце, куди хотілося приходити щодня і залишатися там якомога довше.
«Школа була місцем радості й щастя, а не лише навчання» - так говорить моя однокласниця Ліза.
Після початку повномасштабної війни все змінилося. За даними Департамента освіти і науки Запорізької міської ради, за період з 24 лютого 2022 року (дата повномасштабного вторгнення росіян в Україну) до 24 лютого 2026 року, на території міста Запоріжжя було пошкоджено 72 заклади освіти.
У жовтні 2022 року і Хортицька національна навчально-реабілітаційна академія зазнала ворожих обстрілів. Чотири ракети зруйнували основний корпус академії, тому ліцей переїхав. Тепер ми навчаємося в приміщенні педагогічного коледжу, в укритті.
Наше укриття вже давно не просто підвал. Його поділили на маленькі аудиторії. Там ми слухаємо пояснення вчителів, дискутуємо, виконуємо різноманітні завдання, проводимо досліди, готуємося до контрольних тощо. Під час тривалих повітряних тривог навіть їмо там.
В укритті завжди шумно. Поруч одночасно навчаються кілька класів, голоси змішуються, хтось відповідає біля дошки, десь поруч учитель пояснює нову тему. І все одно ми вчимося, спілкуємося, радіємо життю. І не тільки.
Я і мої однокласники беремо участь у різноманітних конкурсах, конференціях, змаганнях.
Наприклад, у вересні 2025 року Національний університет «Запорізька політехника» організував «Ніч науки» для школярів. Захід присвячений популяризації науки, розвитку природничо-математичної (STEM) освіти. Я посів перше місце у гуманітарній секції дитячої наукової конференції «Моя нова Україна». Тема моєї роботи була про українську айдентику - про те, як через символи, кольори, образи й знаки формується впізнаваність сучасної України.
Ще у листопаді поточного навчального року я здобув перемогу на обласному етапі Всеукраїнського конкурсу екскурсоводів музеїв закладів освіти «Край, в якому я живу». Посів перше місце і був запрошений на всеукраїнський етап. Для цього конкурсу я досліджував історію музею Наукового ліцею Хортицької національної академії, вивчав його експонати і документи.
Для мене участь у конкурсах зараз – це не про перемогу, а про те, щоб не дати війні поставити моє навчання і життя на паузу. Це відчуття роздвоєності: голова зайнята тезами статті, а вуха мимоволі прислухаються до звуків неба. Ти читаєш матеріали, виписуєш важливі факти, продумуєш виступ, а потім у цей момент починається повітряна тривога. Закриваєш зошит, береш рюкзак і спускаєшся в укриття, а дома – в підвал. Потім знову повертаєшся до роботи. І так по колу.
Але я і мої однокласники не зупиняємося. Взагалі, учні й учениці нашого ліцею є учасниками наукових конференцій, форумів, проєктних шкіл. Маємо 12 учнівських публікацій у наукових виданнях, проводимо експериментальні дослідження у галузі астрономії, біології, фізики, хімії, психології, педагогіки, реалізуємо проєкти з екології та сталого розвитку, долучаємося до інноваційних освітніх експериментів у співпраці з науковцями Хортицької національної академії.
За останні 5 років ми неодноразово ставали переможцями й призерами міжнародних науково-дослідницьких конкурсів (241 переможець), всеукраїнських та міжнародних предметних олімпіад (10 переможців), конкурсів Малої академії наук України (284 переможців), конкурсів мовно-літературного спрямування (245 переможців), творчих фестивалів, мистецьких і спортивних змагань (518 переможців), інноваційних освітніх і наукових проєктів (407 переможців).
Моя однокласниця Алєся Воробйова займається танцями. Коли я запитав, що для неї означає танець під час війни, вона відповіла просто: «Коли я танцюю, я нагадую собі, що я тут, я жива».
Мені здається, що це можна сказати не лише про танець. Це можна сказати і про навчання, і про конкурси, і про наші щоденні поїздки до ліцею.
Ми живемо в час, коли сирена може перервати урок. Коли частину навчання ми проводимо в укритті. Коли дорога до ліцею починається не лише з маршрутки й полів за вікном, а й з думки, чи пройде сьогодні день без обстрілів.
Але, як би не пройшов день, ми живі. І ми вдячні нашим захисникам, які роблять все для того, щоб ми мали можливість жити, навчатися, радіти життю, перемагати і бути почутими.
|
|
|
Coachella - один із найбільших, найвідоміших і найприбутковіших музичних фестивалей, переповнений зірками та інфлюенсерами. Це одна з культових, яскравих та очікуваних подій музичної індустрії року. Фестиваль започаткували в 1993 році, відтоді його проводять щорічно у квітні, винятками стали 2020 та 2021 роки через пандемію коронавірусу. У 2026 році фестиваль відбувався з 10 по 19 квітня.
На сцені Coachella зʼявився відомий співак Джастін Бібер. Минулого року він уже був на фестивалі як спеціальний гість, хоча не влаштовував великих шоу відтоді, як скасував свій світовий тур Justice у 2023 році. Виконавець провів більшу частину концерту, сидячи перед ноутбуком, наспівуючи свої старі хіти під музичні кліпи на Youtube. Його виступ відрізнявся від інших, які включали хореографію, зміну костюмів та запальне шоу. Під час виконання пісні “One Less Lonely Girl” на сцені зʼявилася Біллі Айліш. На відео, що публікують в інтернеті, помітно, як співачка сміялася та була трохи збентежена. Пізніше Джастін провів її до стільця та обійняв її. Як пише The Sun, артистка давно є фанаткою Бібера.
На відміну від Джастіна, дівочий поп-гурт Katseye потрапив на сцену Coachella вперше. Колектив був сформований у межах реаліті-шоу «на виживання» Dream Academy, яке присвячене пошуку талантів, створене в межах співпраці між лейблами Hybe (BTS, TxT, Enhypen, Seventeen) та Geffen Records (Камілла Кабелло, Олівія Родріґо). Цей гурт є достатньо новим - їх дебютний мініальбом “SIS” (Soft Is Strong) вийшов у серпні 2024 року, після випуску двох синглів у червні та липні. Дівчата з гурту Katseye, який цьогоріч номінований на «Ґреммі» в категорії «Найкращі нові артисти», уже відчули хвилю популярності, зокрема через соцмережі, такі як TikTok, де їх треки (Gnarly, Debut, Touch, Gabriela,…) стали вірусними. На Coachella вони виступили з енергійним 45-хвилинним сетом, відкривши його синглом “Pinky Up”, випущеним напередодні. Загалом група виконала 11 пісень, які супроводжувалися динамічними танцювальними паузами. На жаль, виступ відбувся без однієї з шести учасниць. Манон перебуває у відпустці з лютого, щоб «зосередитися на своєму здоровʼї». Однак вона все ж таки зʼявилася на сценці разом із Pink Pantheress, що викликало вибух обговорень між фанатами.
Вище згадана британська співачка Pink Pantheress виступила із сетом, який виглядав як цифрове середовище, перенесене у фізичний простір. Артистка почала з пісні “Stateside” - синглу, який вона перезаписала разом із Зарою Ларссон. Цей трек посідає восьме місце в чарті Billboard Hot 100. Також вона виконала такі пісні як “Noises“, “Nice to know you”, “Another life”, “Must Apologies“ та ”Pain”. Співачка заспівала трек «Turn Your Phone Off”, який прозвучав наживо вперше, що стало родзинкою її шоу. А для того щоб виконати пісню ”Angel”, Pink Pantheress зʼявилася у великих білих крилах, що додало сету театральності.
На другому виступі співачки, блогерки та акторки Еддісон Рей (яка, до речі, була вбрана в капелюшок від українського бренду Ruslan Baginskiy) запрошеним гостем була Олівія Родріґо, яка вперше виконала свою нову пісню “Drop Dead”, що вийшла за день до цього із музичним кліпом, де вона блукає Версальським палацом. Це перший сингл її нового альбому “You Seem Pretty Sad for a Girl So in Love”, який вийде 12 червня. А разом з Еддісон, Олівія виконала пісню “Headphones On”.
Але справжньою несподіванокю для фанів став виступ Мадонни. Через 20 років після її дебюту на сцені Sahara у 2006 році з піснями з альбому “Confession on a Dance Floor”, вона підкорила Coachella-2026 разом із Сабріною Карпентер. Зʼявившись під кінець виступу Сабріни, Мадонна виконала разом зі співачкою три свої традиційні пісні - “Vogue”, “Get Together Like a Prayer”, а також їхню спільну пісню “Bring Your Love” з майбутнього альбому артистки “Confession ІІ”.
Виступ Big Bang на сцені Outdoor Theatre став одним із найбільш символічних моментів Coachella-2026. Це не лише через те, що гурту виповнилося 20 років, а й через довгу історію відкладеного повернення. Гурт мав виступати на фестивалі в 2020 році, але через пандемію цього не сталося. У повідомленні YG Entertainment Big Bang заявили, що сцена Coachella здається їм символом нового початку. Під час виступу вони виконали найпопулярніші хіти: “Bang Bang Bang”, “Fantastic Baby”, “We Like 2 Party”. А в треку “Still Life” (останні пісня гурту в складі чотирьох музикантів) можна було почути голос T.O.P. На честь свого 20-річчя вони готуються до нового світового туру та випуску альбому, співаки зі сцени пообіцяли фанатам великий сюрприз.
Загалом, фестиваль був насичений, драйвовий та наповнений енергією талановитих людей. Запрошені гості викликали ефект приємної несподіванки та порадували нас новими неймовірними піснями, які мають шанси підкорити чарти. Усі виконавці дуже різні: одні - влаштовують грандіозне шоу зі складною хореографією та сильною задумкою номеру, інші - не сильно заморочуються та виходять на сцену лише з ноутбуком. Дехто виступав на цьому фестивалі вперше, а хтось уже добре з ним знайомий. Але Coachella обʼєднує всіх головним - музикою, яка є незнищенним зв’язком між поколіннями.
|
Завідувач наукового відділу Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника Денис Вишневський в інтерв'ю РБК-Україна зазначив: “У природі будь-які відхилення, які послаблюють життєздатність, призводять до загибелі”. З цього випливає, що тварини, у яких присутні такі зовнішні аномалії, як-от п’ять кінцівок, надмірна кількість очей чи будь-які інші відхилення, що заважають життєздатності, зазвичай не виживають за рахунок природного відбору. Тому Чорнобиль — не місце, де зібрані суцільні аномалії, навіть попри надлишкову радіацію. Розуміючи це, можна поглянути на міфи Чорнобильської зони під іншим кутом. Як приклад — історія про гігантських сомів, знайдених у тій місцевості. Денис Вишневський також підтвердив, що метрових сомів справді бачили у ставку-охолоджувачі ЧАЕС. Проте вони набули такого розміру лише через надлишок корму, який отримували від основного складу станції, а аж ніяк не через радіаційний вплив. Крім того, ці риби мають здатність рости протягом усього життя, а зважаючи на те, що вони вживають багато їжі та живуть у відносно спокійному середовищі, соми досягли таких вражаючих розмірів.
Варто згадати не менш популярну історію про «синіх собак». Багато хто сприйняв подібний колір шерсті тварин саме як прямий наслідок Чорнобильської катастрофи та відповідно радіації. Проте дослідники фауни Зони відчуження спростували цю теорію в інтерв'ю BBC News Україна. Найімовірніше, собаки просто вимазались у залишки синього технічного барвника або хімікату, запаси яких могли знаходитися на покинутих підприємствах у Прип’яті. Отже, можна стверджувати, що сині собаки — це не наслідок опромінення. Це підтвердження того, що сміття та хімічні відходи навіть через 40 років залишаються помітними та мають прямий вплив на зовнішнє середовище.
Проте найважливішим залишається те, що Зона справді стала місцем спокою для багатьох видів тварин. Коли людина залишила цю територію, вона забрала з собою негативні для представників дикої природи чинники: вирубку лісів, полювання та навіть вже звичний для нас шум від техніки чи заводів. За їх відсутності такий фактор, як радіація, став лише тихим, хоч і небезпечним, фоном, за якого немає потреби ховатися від цивілізації. Одним із найяскравіших доказів є коні Пржевальського, які були завезені до Чорнобиля наприкінці 90-х років як експеримент. Але, як не дивно, вони не просто вижили, а й створили одну з найбільших диких популяцій у світі. Це стало можливим саме через відсутність людського втручання, що дозволило виду розвиватися за законами дикої природи. До речі, за даними Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника, сюди повернулися навіть ті види, яких не бачили в цих краях десятиліттями, як-от бурий ведмідь та рись. Представники дикої природи користуються головною перевагою Чорнобиля — повною свободою.
Звісно, не слід ідеалізувати ситуацію. Радіація залишається значним фактором ризику, який негативно впливає на здоров’я окремих особин чи на тривалість їхнього життя. Однак, якщо поглянути на картину в цілому, для виживання цілих видів спокійний ліс та відсутність людського втручання виявилися значно вагомішими чинниками, ніж індивідуальні ризики від опромінення.
Історія Чорнобиля — це про наше місце в екосистемі. Це приклад, який демонструє, як природа здатна відновлюватися навіть після масштабної техногенної катастрофи, якщо їй просто не заважати. Зберегти цей унікальний статус заповідника та навчитися створювати подібні «місця спокою» без трагедій — завдання, яке стоїть перед нами сьогодні.
Ви все ще вірите в те, що в Зоні мешкають лише мутанти?
|
|
|
Я пам’ятаю момент, коли вперше зайшла до музею після чергових обстрілів. Десь у місті лунала сирена, а тут - між книгами й історіями - було відчуття, ніби світ ще тримається. Саме тоді я зрозуміла: культура - це не про минуле. Це про наше виживання.
Понад рік будівля музею несла на собі шрами від російських ракет. Вибиті вікна й пошкоджені фасади були не просто руйнуваннями - це була спроба стерти пам’ять. Але команда музею під керівництвом Тетяни Пилипчук зробила більше, ніж відновлення. Вони перетворили простір болю на простір майбутнього.
«Ми думали не лише про ремонт, - говорить вона, - а про те, як зробити місце, де люди зможуть дихати навіть під час війни».
І це вдалося. Харківський літературний музей відновив роботу 25 квітня 2026 року після понад року ремонту, спричиненого російським ударом по центру міста 1 березня 2025 року.
Реставрація стала символом того, що життя не можна поставити на паузу. Музей став “третім місцем” - простором, де ми ховаємося не тільки від сирен, а й від страху, щоб знову знайти сенс.
Але діяльність літмузею не обмежується його стінами. Вона простягається туди, де українська культурна традиція опинилася під загрозою - на деокуповані території.
Саме там, за словами Ольги Різниченко - старшої наукової співробітниці музею та засновниці фонду «Доброчинець», - утворився справжній “культурний вакуум”. У багатьох звільнених селах бібліотеки були цілеспрямовано знищені окупантами.
І саме туди вирушає “книжковий десант”. Разом із волонтерами музей збирає сучасні українські книги з усієї країни й везе їх у місця, де часто немає світла чи інтернету, але є діти, які чекають на історії.
Моя мама - волонтерка. Одного разу я поїхала разом із нею на деокуповані території. Там я побачила своїх однолітків і молодших дітей - тих, чиє дитинство було затьмарене окупацією. У їхніх очах було щось таке, що складно передати словами: водночас і дорослість, і тиха надія.
«Діти тут дуже хочуть читати. Ми привозимо не просто книги - ми привозимо відчуття, що вони не самі, що Україна повернулася», - говорить Ольга Різниченко.
Я бачила, як дитина бере до рук книгу - обережно, ніби це щось крихке і водночас надзвичайно важливе. У такі моменти стає зрозуміло: це більше, ніж література. Це відчуття, що ти не забутий.
Культура сьогодні - це не розкіш. Це стратегія виживання. Харківський літмузей доводить це щодня: через виставки (“Харківська Енеїда. Домашній архів”), зустрічі (у новій публічній читальні), мистецькі резиденції (у славнозвісному Будинку “Слово”) - навіть попри постійну небезпеку.
Його меседж простий і водночас потужний: у боротьбі з тиранією книга і пам’ять - це теж зброя. Їх
неможливо знищити снарядами, поки є люди, які готові їх берегти.
Я - частина покоління, яке виросло під звуки сирен. Але ми обираємо не мовчати. Ми обираємо слово.
І поки в наших руках є книги - нас неможливо перемогти.
|
Ще 10 років тому, у червні 2016 року, всесвітньо відомий американський бізнесмен Ілон Маск спільно із Джаредом Бірчеллом заснували нейротехнологічну компанію Neuralink. Хоча загальнодоступною вона стала лише в березні 2017 року, надалі стрімко розвивалася та вже на 2022 рік налічувала близько 300 співробітників.
Спеціалізацією компанії були (і залишаються до сьогодні) виготовлення та експлуатація мозкових імплантатів (чипів) — невеликих пристроїв, що вживлюються в головний мозок людини задля поліпшення, доповнення чи розширення певних її можливостей. За допомогою чипу, людина зокрема може отримати цілком дистанційний контроль над інтерфейсом комп'ютера, здатність висловлювати думки при мовленнєвих розладах.
Згідно з інформацією, наданою офіційним сайтом Neuralink, фірмовий хірургічний робот розміщує 64 стрічки (нитки) електродів поблизу нейронів, аби фіксувати ініційовані ними позиви (наміри) до моторних дій тіла. Зчитуванням таких позивів займається спеціальне програмне забезпечення, яке бездротово підключається до мозкового імпланту пацієнта.
"Ми розміщуємо електроди поблизу нейронів, щоб реєструвати потенціали дії. Реєстрація активності багатьох нейронів дозволяє нам розшифрувати інформацію, яку передають ці клітини.
Наприклад, у моторних зонах мозку нейрони передають інформацію про заплановані рухи. У мозку є нейрони, які передають інформацію про все, що ми бачимо, відчуваємо, торкаємося або думаємо", — указано на сайті.
Розміщення й розподіл ниток, які зберігають 1024 електроди, виконується надтонкою голкою робота. Вражає також те, що така голка набагато тонша за людську волосину. Діаметр самої нитки, відповідно, становить лише 4-6 мікрометрів (0,0004-0,0006 см).
Найпершим пацієнтом-випробувачем новітньої технології Neuralink став чоловік на ім'я Ноланд Арбо в січні 2024 року. Ноланд має травму спинного мозку (Spinal cord injury), що є тяжким ушкодженням нейронних тканин, яке унеможливлює практично будь-яку рухову, сенсорну чи вегетативну функцію нижче травми.
Своїми враженнями щодо проєкту він та інші учасники поділилися у наведеному відеоматеріалі. Нам розкриваються зворушливі історії людей, що колись втратили віру в повернення до нормального способу існування. Але, за їх словами, невдовзі мозковий імплант кардинально змінив їхні життя.
"Я думаю, а курсор рухається по екрану. Це мене просто приголомшило", — каже Ноланд.
В січні 2025 року кількість носіїв імплантату становила 3 особи, а через рік збільшилася до 21. Станом на 2026 рік Neuralink продовжує активно вдосконалюватися, звітувати про власний прогрес та безкоштовно надавати допомогу людям із паралічами кінцівок, порушеннями рухових функцій й мовлення.
Підсумовуючи, за десять років набутого досвіду компанія Neuralink пройшла шлях від сміливої інноваційної ідеї до технології, яка реально повертає надію та дієздатність людям із тяжкими травмами. Завдяки стрімкому зростанню кількості пацієнтів та оптимізації методів, цей нейроінтерфейс перетворюється з експериментального проєкту на життєво необхідний інструмент. У перспективі подібні розробки здатні не лише допомагати хворим, а й істотно розширити межі людських можливостей.
|
