Ефект Мандели. Скоріш за все, ви не раз зустрічались з цим у своєму житті. Це явище, коли велика кількість людей пам’ятає подію неправильно. Назва походить від випадку, коли багато людей були впевнені, що Нельсон Мандела помер у 1980-х роках, хоча насправді він помер у 2013 році. Ефект показує, наскільки ненадійною може бути людська пам’ять. Іноді змушує засумніватись у правдивості всіх власних спогадів.

Ефект Даннінга-Крюгера. Помічали що "дураки" зазвичай цього не усвідомлюють, а освічені персони вважають що вони недостатньо розумні? Це називається ефектом Даннінга-Крюгера. Люди з низьким рівнем знань часто переоцінюють свої здібності, а професіонали, навпаки, можуть сумніватися у собі. Це пояснюється тим, що недостатньо компетентна людина не усвідомлює власних помилок, а освічена зазвичай має високий рівень самокритики і згадує про неосяжність інформації у світі. 

Ефект Плацебо. Іноді людина може відчути покращення стану навіть після прийому «пустої» пігулки без ліків. Якщо мозок вірить у лікування, організм справді може реагувати позитивно. Цей ефект активно використовується в медицині під час досліджень нових препаратів. Його можно приписати не тільки до лікування та таблеток, а й до інших ситуацій з життя, коли ми починаємо запевняти себе у чомусь, вірити в це і наш сюжет перетворюється у реальність. Пов'язано це ще й з психосоматикою.

Ефект Свідка. Чим більше людей бачать небезпечну ситуацію, тим менша ймовірність, що хтось допоможе. Кожен думає, що це зробить хтось інший, за нього. Такий психологічний феномен часто спостерігається у великих містах. Тому, якщо бачите пожежу, краще відразу зателефонуйте у 101 власноруч, а не чекайте.

Ефект ореолу. Перше позитивне враження про людину впливає на подальшу оцінку її характеру. Наприклад, красивих або ввічливих людей часто автоматично вважають розумними та добрими, навіть без доказів. Або навпаки, неохайну персону часто й далі будуть сприймати як несерйозну та неприємну. "Друзів зустрічають по обложці"

Ефект дежавю. Майже кожна людина хоча б раз відчувала, ніби точно така ж ситуація вже колись відбувалася. Вчені досі не мають точної відповіді, чому виникає дежавю, але є теорія, що це пов’язано з особливостями роботи пам’яті мозку. Тобто, іноді мозок помічає схожість між теперішнім моментом і минулим, але не може згадати в точності, тому просто створює іллюзію повторення. 

Ефект якоря. Перша отримана інформація сильно впливає на подальші рішення. Наприклад, якщо товар спочатку коштував дуже дорого, а потім отримав знижку, людина вважає його вигідною покупкою, навіть якщо ціна все ще завищена. Навіть якщо первинна новина не є правдивою, у майбутньому ми все одно будемо покладатися на неї, у більшій чи меншій степені. 

Стокгольмський синдром. Іноді жертви починають співчувати або навіть підтримувати своїх кривдників. Такий ефект може виникати через сильний стрес та потребу психологічної підтримки, тепла, вже від будь-кого. До речі, термін з'явився у 1973, після шестиденного утримання заручників у банку Kreditbanken, Стокгольм, Швеція. 

Ефект натовпу. Люди часто змінюють свою поведінку під впливом групи. Якщо більшість підтримує певну думку чи дію, інші схильні погоджуватися, навіть якщо внутрішньо розуміють, що це невірно або небезпечно. Пояснюється це тим, що у натовпі людина часто зливається з іншими та відчуває набагато менше відповідальності за свої дії.

Ефект Зейгарник. Людина краще запам’ятовує незавершені справи, ніж завершені. А це тому, що ми набагато більше перймаємося про незакінчені справи, строки, тож у мозку виникає більше напруги і запам'ятовує він саме це.

Психологічні ефекти доводять, що людський мозок працює набагато складніше, ніж здається. Наші рішення, спогади та емоції часто залежать не лише від логіки, а й від прихованих механізмів психіки. Вивчення таких явищ допомагає краще зрозуміти себе та інших людей, а також навчитися критично оцінювати власну поведінку.